Афганська війна - це одна із сумних сторінок нашої історії, яка несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячу сердець. Минуло 30 років відтоді, як остаточно були виведені війська з території Афганістану і покладено край війні, яка забрала тисячі молодих душ, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих і покалічених синів, а дружини та діти – своїх чоловіків та батьків.
Участь у війні взяли 160 375 військовослужбовців з України, не повернулися з війни 3 360 осіб, з яких загинули - 3 280, пропали безвісти – 80, стали інвалідами – 3 560. Не всім солдатам-афганцям випав щасливий квиток – повернутися живими. От і з нашого села не повернувся до рідного дому Вєсєлков Микола.
Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам’ять вперто усіх повертає назад. Вшановуючи пам'ять воїнів, які загинули, виконуючи свій військовий обов'язок 15 лютого в Балківській сільській бібліотеці для учнів КЗ"Балківська ЗОШ І-ІІІст" працівниками історико-краєзнавчого музею було проведено вечір пам’яті «Афганістан – то біль і смуток, чиєсь обірване життя». На зустріч були запрошені директор школи Говязь А.В., редактор місцевої газети «Балківські вісті» Петрик Т.П. та голова Балківської сільради Радченко М.І.
Марія Іванівна поділилася спогадами про свого племінника Вєсєлкова Миколу, розповіла про його роки дитинства та цікаві моменти його життя.
«Ми вшановуємо пам'ять тих, хто воював в афганських ущелинах та кланяємося тим, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді хлопці йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили,що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати»: - такими словами закінчила вона свій виступ.
Присутні мали змогу ознайомитися з матеріалами про земляків, які служили в Афганістані, переглянувши презентацію «Відлуння афганських гір» та матеріали тематичної виставки «Афганістан – наша біль і печаль», де представлено матеріали із книг та періодичних видань, які розкривають події того часу.
Неможливо викреслити з пам’яті ні тих, хто загинув, ні тих, хто пройшов через пекло афганської війни і для кого вона триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Присутні в залі вшанували пам’ять полеглих земляків, запаливши свічку памяті та хвилиною мовчання.
Вони заслуговують на нашу повагу. Пам’ятаймо про це.
